Фабінг. Якщо телефон стає важливішим за співрозмовника
Уявіть: ви сидите з другом у кав’ярні, розповідаєте щось важливе… а він раптом нахиляється над смартфоном і, схоже, більше вас не слухає, він занурився у віртуальну реальність. Цей момент має назву – фабінг (від англ. phone + snubbing, тобто телефон + зневага).
  Що таке фабінг?
Фабінг – це форма цифрової поведінки, коли людина ігнорує присутніх поруч людей заради гаджета. Інакше кажучи, увага віддається телефону, а не живому спілкуванню.
Хоча це здається дрібницею, дослідники вважають фабінг однією з найбільш поширених «соціальних мікротравм» сучасності. Він може викликати образу, відчуття непотрібності та віддалення у відносинах.
Чому ми фабимо? Причини можуть бути різними:
- Повідомлення й нотифікації – мозок сприймає їх як сигнал «невідкладності»;
 - Тривога або ніяковість – телефон допомагає уникнути незручної тиші;
 - Звичка до багатозадачності – людина підсвідомо перевіряє стрічку, навіть коли це не потрібно;
 - Страх щось пропустити – сильне відчуття, що онлайн відбувається щось важливіше, ніж у реальному житті.
 
    
    Фабінг може здаватися невинним, але має реальні наслідки: У дружбі знижується рівень довіри та близькості. У романтичних стосунках партнери сприймають фаббінг як байдужість, що може призвести до конфліктів. У роботі чи навчанні може руйнувати відчуття команди й концентрацію.
Як протистояти спокусі фабінгу?
- Домовлятися про “час без телефонів” під час спільних зустрічей чи обідів;
 - Вимикати непотрібні нотифікації, щоб смартфон не забирав увагу;
 - Практикувати цифровий етикет: якщо потрібно відповісти на повідомлення – сказати про це вголос;
 - Змінювати середовище: зустрічатися там, де менше спокуси «залипнути» в телефон (прогулянки, активності);
 - Усвідомлювати наслідки: розуміння того, що фаббінг може ранити, допомагає змінювати поведінку.
 
Фабінг став своєрідним символом сучасності: ми завжди «на зв’язку», але ж не завжди поруч. Це виклик нашій увазі, вмінню бути присутніми тут і тепер. В українському контексті фабінг можна розглядати і ширше: під час війни смартфон – джерело критично важливої інформації. Але водночас, коли ми гортаємо стрічку за столом із близькими, варто пам’ятати: найважливіші повідомлення – ті, що сказані віч-на-віч.