Єврокомісія представила рекомендації щодо захисту дітей онлайн

У липні 2026-го спеціальна експертна група Європейської комісії з питань безпеки дітей онлайн завершила роботу та представила свої рекомендації. Серед ключових напрямів – безпечний дизайн цифрових сервісів, більша відповідальність платформ і посилення захисту дітей ще на етапі створення продуктів.

ОЗНАЙОМИТИСЬ З КОРОТКИМ ЗВІТОМ(АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ) МОЖНА ЗА ПОСИЛАННЯМ

Чи повинні діти самостійно вчитися уникати небезпек у цифровому середовищі, чи насамперед самі цифрові платформи мають бути безпечними для них?

Саме це питання стало одним із центральних у новому звіті Спеціальної панелі Європейської комісії з безпеки дітей онлайн.

Автори звіту, Йорг М. Фегерт та Марія Мельшіор, пропонують змінити саму логіку захисту дітей онлайн: не дитина має пристосовуватися до потенційно небезпечного цифрового середовища, а цифрові сервіси повинні бути розроблені так, щоб бути безпечними для дітей.

У звіті використовується ширше поняття – «соціальні мережі та інші цифрові сервіси», або social media+. До цієї категорії автори також відносять відеоплатформи, онлайн-ігри, магазини застосунків, ШІ-асистенти та інші цифрові продукти, які можуть містити небезпечний контент або функції.

Серед потенційно шкідливих особливостей цифрових сервісів у звіті названо нескінченне прокручування стрічки, автоматичне відтворення контенту, постійні сповіщення та алгоритми рекомендацій. Такі механізми можуть утримувати увагу користувачів, заохочувати надмірне використання цифрових сервісів і посилювати вплив небажаного або шкідливого контенту.

Однією з найбільш обговорюваних рекомендацій є запровадження єдиного для всього Європейського Союзу вікового обмеження на доступ до соціальних мереж та інших цифрових сервісів для дітей до 13 років.

Водночас автори не пропонують повністю виключити дітей молодшого віку з цифрового світу. Доступ до безпечних і відповідних віку цифрових середовищ може бути можливим за згодою та під наглядом батьків або в освітньому контексті. А спільний мінімальний вік допоможе уникнути ситуації, коли в різних країнах ЄС діють різні правила, а рівень захисту дітей залежить від місця проживання.

Важливо, що вікові обмеження розглядаються не як єдине рішення, а як тимчасовий запобіжний захід, поки цифрові сервіси не доведуть, що є достатньо безпечними для неповнолітніх.

Пропонується враховувати вік і особливості розвитку дитини. Для дітей до двох років автори радять уникати використання соціальних мереж та інших цифрових сервісів і мінімізувати час перед екраном.  Для дітей від трьох до дванадцяти років пропонується контрольоване використання цифрових пристроїв і сервісів, які відповідають їхньому віку. У віці від тринадцяти до вісімнадцяти років підлітки мають поступово отримувати більше самостійності. Однак вони повинні користуватися лише такими цифровими сервісами, які є відповідними до віку та безпечними за замовчуванням.

Таким чином, автори пропонують не просто встановити вікову межу, а створити модель поступового переходу до цифрової автономії.

Одна з ключових ідей звіту – принцип safety by design, або «безпека на етапі розробки». Це означає, що захисні механізми мають бути невід’ємною частиною цифрових продуктів, а не додатковою функцією, яку дитина або її батьки повинні самостійно знайти та ввімкнути.

Автори пропонують запровадити спільні правила щодо ключових функцій безпеки та розглянути обмеження механізмів, як:

Ймовірно найважливіша пропозиція звіту полягає у зміні розподілу відповідальності. Сьогодні значна частина порад щодо безпеки дітей онлайн спрямована на самих дітей, їхніх батьків і вчителів: бути обережними, не спілкуватися з незнайомцями, налаштовувати приватність, обмежувати час перед екраном.

Усе це залишається важливим. Проте автори наголошують: просвіта та батьківський контроль не можуть замінити відповідальність технологічних компаній.

Саме постачальники цифрових сервісів повинні довести, що їхні продукти та функції є безпечними для дітей і підлітків. Поки такі докази та належні захисні механізми відсутні, доступ неповнолітніх до потенційно небезпечних сервісів має бути обмежений.

Для реалізації вікових обмежень необхідні ефективні системи визначення віку користувачів. Однак автори звіту наголошують, що такі системи мають і одночасно захищати персональні дані.

Перевірка віку повинна бути точною та надійною, простою і доступною, захищеною і недискримінаційною.  Автори також застерігають від використання документів, що посвідчують особу, та біометричних даних для оцінювання віку. Натомість пропонуються технологічні рішення, які можуть підтвердити, що користувач належить до певної вікової групи, не розкриваючи його особу та не дозволяючи відстежувати його онлайн.

Окрему увагу у звіті приділено сексуальному насильству над дітьми в цифровому середовищі. Автори закликають якнайшвидше запровадити чіткі правила, які зобов’язуватимуть цифрові платформи запобігати сексуальному насильству над дітьми онлайн, виявляти відповідні матеріали, повідомляти про них та блокувати їх поширення.

Особливо наголошується на важливості захисту дітей у приватному спілкуванні. Діти часто бояться повідомляти про насильство або не знають, куди звернутися по допомогу. Тому виявлення небезпечних ситуацій і належне реагування з боку платформ можуть бути критично важливими для припинення насильства та захисту дітей.

Діти та підлітки повинні брати участь у створенні правил і рішень, які впливають на їхнє цифрове життя. Їх варто залучати до розроблення політик безпеки, освітніх програм, рекомендацій та оцінювання ефективності заходів. Особливу увагу слід приділяти участі дітей із вразливих і недостатньо представлених груп.

Попри посилення відповідальності цифрових платформ, важливість освіти не зменшується. Автори рекомендують зробити цифрову та медіаграмотність базовою навичкою для дітей, батьків, учителів і фахівців, які працюють із дітьми.

Освіта має допомагати:

Водночас автори наголошують на необхідності створювати більше доступних можливостей для спорту, творчості, спілкування та інших офлайн-активностей.

Окремо у звіті зазначено необхідність забезпечити достатнє та стабільне фінансування Центрів безпечного Інтернету та інших громадських організацій, які працюють у сфері цифрової безпеки дітей.

Підтримка має спрямовуватися на розвиток гарячих і консультаційних ліній, освітніх ресурсів, інформаційних кампаній, програм підтримки «рівний – рівному» та інших сервісів для дітей, батьків і фахівців.

Звіт Спеціальної панелі містить незалежні рекомендації її співголів і не є ухваленим законодавством Європейського Союзу. Очікується, що його висновки допоможуть сформувати подальші дії Європейської комісії та держав-членів у сфері захисту дітей онлайн.