Тренд проти знань: як TikTok-відео знецінюють освіту українських школярів

У соцмережі TikTok вже кілька тижнів стрімко поширюється шкідливий тренд серед українських підлітків.

У коротких відео учні маніфестують фрази, які начебто мають бути жартами, але насправді знецінюють базові шкільні дисципліни:

  • «Не вчимо історію, бо не живемо минулим»
  • «Не вчимо фізику, бо у нас свої закони»
  • «Не вчимо алгебру, бо на карті мінус»
  • «Не вчимо хімію, бо достатньо знати реакції в Instagram»
  • «Не вчимо англійську, бо ми патріоти»
  • «Не вчимо географію, бо дорогу додому знаємо»

Як пояснює кандидатка історичних наук Тетяна Швидченко, цей тренд має всі ознаки спланованого інформаційного впливу. Він з’явився ще у 2024 році в російському сегменті TikTok – із тими самими фразами та ритмікою. Сьогодні його масово підхопили українські школярі, часто навіть не усвідомлюючи походження таких «жартів».

«Вийшов дуже вдалий та дешевий інструмент впливу на молоде покоління українців. Чому дешевий, бо застосували його спершу в російському середовищі, де знецінення знань – культурна норма. На Росії давно вкорінилася модель дегуманізації освіти, ворожості до західної культури, наукової критики та плюралізму», –  пояснює експертка у своєму Фейсбуці.

Чому це працює?

  1. Алгоритми TikTok - платформа підбирає відео не лише за інтересами, а й за мовою. Якщо дитина споживає російськомовний контент, її стрічка швидко наповнюється схожими відео.
  2. Брак якісної альтернативи - україномовного розважального контенту в TikTok досі недостатньо. Молодь шукає легкий і дотепний контент без моралізаторства - і знаходить його переважно в іншомовному середовищі.
  3. Потреба протесту - підлітки часто шукають способи проявити незалежність, критичність або іронію. Формат «антишколи» чудово вписується у цей запит.

Чому це небезпечно?

На перший погляд — невинні жарти. Але саме через такий формат поступово стирається повага до:

  • освіти як цінності,
  • історичної пам’яті,
  • критичного мислення,
  • національної ідентичності.

«Це удар по найменш захищеній аудиторії – дітях, і водночас буквально по майбутньому нації. Бо це робота на довгострокове виснаження колективного імунітету, розмивання цінностей та підрив національної безпеки», — зазначає Тетяна Швидченко.

Чи є протидія?

Так! Українські підлітки вже створюють контртренд, у якому демонструють, чому вчать ті чи інші предмети: хтось пояснює важливість історії, хтось — як алгебра допомагає в житті, а хтось — як англійська відкриває двері до світових знань.

Також варто бути уважними до трендів, розвивати інформаційну гігієну, підтримувати якісний україномовний контент і не боятися відповідати на провокації розумом, а не байдужістю.